MIRABEL

Моя історія

Мене звати Мірабель, я — метис.

Коли прийшла війна, моє життя розділилося на «до» та «після». Я опинилася на передовій, серед руйнувань і тиші, що переривалася лише гуркотом. Там не було нічого, крім страху.

Я ховалася де могла: в підвалах, серед уламків, під машинами. Іноді знаходила воду, іноді недоїдки, але частіше залишалася голодною. Найстрашнішими були ночі: кожен вибух здавався останнім.

Того дня, коли мене знайшли, я вже була занадто слабкою. Я сиділа біля зруйнованого окопу і раптом почула кроки. Одна людина зупинилася і нахилилася до мене. Потім він дістав шматочок їжі й поклав поруч. Коли я зробила перший кусь, я знову відчула турботу.

Так я потрапила до притулку. Тут у мене є все необхідне, і я дуже вдячна за порятунок. Я тиха, ласкава і дуже люблю, коли поруч є людина.