LEILA

Моя історія

Мене звати Лейла, я — метис.

Я невелика і дуже лагідна дівчинка. Я дуже люблю людей. Всі кажуть, що я найбільш товариська собака в притулку, і, мабуть, це правда.

Колись у мене була сім’я. Але одного дня щось сталося. Навколо стріляли, люди кричали, і я залишилася одна, прямо в зоні бойових дій. Я довго чекала, думаючи, що вони повернуться, але цього не сталося.

Добрі люди знайшли мене і привезли до притулку. З того часу я тут, і щоразу, коли хтось заходить до нашого двору, я біжу назустріч, думаючи, що ця людина прийшла саме за мною.

Я не можу перестати вірити, що одного дня хтось прийде за мною і забере мене додому. Мені потрібно відчувати їхнє тепло, бачити їхні посмішки та чути добрі слова. Тільки тоді я зможу бути по-справжньому щасливою.